Дисертація присвячена дослідженню впливу етнолінгвістичної ідентичності на процес регуляції міжособової взаємодії. Виявлено, що етнолінгвістична ідентичність може слугувати як основою, так і перешкодою ефективної міжособової взаємодії в залежності від особливостей її прояву. Було доведено, що в ситуації реальної, на відміну від потенційно можливої міжособової взаємодії етнолінгвістична ідентичність здійснює менший вплив на поведінку представників різних мовних та етнічних груп. З'ясовано, що збіг етнічної та рідної мови сприяє формуванню позитивної та стійкої форми етнолінгвістичної ідентичності, яка (за умови позитивного ставлення до власної етнічної мови при одночасній повазі до інших, вілповідності мовної поведінки атитюдам та мовній компетентності тощо) виступає основою толерантної міжособової взаємодії ( прагнення до співробітництва, альтруїзму, встановлення дружніх взаємин з оточуючими тощо).