У дисертації обґрунтовано та експериметально перевірено педагогічну здоров'язбережувальну технологію, що відображає взаємозв'язок діагностичної мети, завдань, методологічних підходів, специфічних принципів, компонентів, етапів, педагогічних умов (формування ціннісного ставлення до здоров'я; валеологізація змісту освіти в процесі вивчення навчальних дисциплін, валеологізація виховного процесу; організація валео-педагогічного моніторингу), критеріїв і показників для визначення рівнів готовності до здоров'язбереження як результат дослідно-експериментальної роботи. Виокремлено основні компоненти здоров'язбереження (аксіологічний, гносеологічний, діяльнісний, вольовий), конкретизовано змістовий компонент здоров'язбереження, що охоплює розумове, фізичне, психогігієнічне, моральне, екологічне і статеве виховання студентської молоді; уточнено функції здоров'язбереження (формувальна, інформативно-комунікативна, діагностична, адаптивна, рефлексивна, інтеграційна). Підготовлено методичні рекомендації, спрямовані на розробку та реалізацію індивідуальних програм здоров'язбереження суб'єктів освітнього процесу вищої економічної школи. Ключові слова: педагогічні здоров'язбережувадьні технології, професійна підготовка майбутнього економіста, компоненти і функції здоров'язбережувальної технології, педагогічні умови формування готовності до здоров'язбереження.