До захисту представлений рукопис, у якому проведено детальний огляд праць зі східнослов'янської етнофразеології, окреслено основні етапи її розвитку та проблеми й перспективи сучасних студій у цьому напрямі. На матеріалі фразеографічних, лексикографічних та пареміографічних праць ХІХ-ХХ ст. досліджено характер віддзеркалення українськими вигуковими фразеологізмами позамовної дійсності у зв'язку з їх формуванням, еволюцією та здатністю до культурної референції, виділено фразеосемантичні групи, встановлено особливості детермінації між фразеопродуктивністю вигукових фразеологізмів, що мають у своєму складі символи-концепти, і глибиною їх культурно-національного контексту, згруповано дібраний матеріал за домінуючими функціональними характеристиками.