Дисертацію присвячено аналізу компаративного дискурсу у постколоніальних дослідженнях Едварда Саїда. У межах окресленої теми досліджено понятійно-термінологічне поле та специфіку критичного дискурсу постколоніальних студій в парадигмі сучасної літературознавчої компаративістики, що проявляється у вивченні амбівалентності стосунків колонізатора та колонізованого у літературних творах та інтердисциплінарній методології дослідження. На основі постколоніальних праць Е. Саїда осмислено сутність дискурсу орієнталізму, розкрито зв'язок і магологічно-літературознавчої теорії національної ідентичності з постколоніальним дискурсом, проаналізовано характер взаємовідносин центральної та маргінальної літератур та висвітлено-проблему репрезентації Іншого в стереотипах Сходу. Значна увага приділена дослідженню ідейно-філософських поглядів Е. Саїда у парадигмі сучасної літературознавчої компаративістики. Узагальнено висновки критика про проблеми літератури в контексті постколоніалізму та завдання вченого-компаративіста в добу глобалізації. Ключові слова: постколоніалізм, постколоніальний дискурс, орієнталізм, імагологія, Інший.