У дисертації на основі опрацювання широкого кола джерел та літератури досліджено національно-культурну діяльність українців у Польщі (1947-1989 рр.). Висвітлено еволюцію політики польської комуністичної влади щодо українського населення Польщі, з'ясовано її вплив на розвиток національно-культурного життя української меншини. Охарактеризовано становище українців у ПНР після акції "Вісла". Проаналізовано передумови консолідації українців у Польщі та роль Українського суспільно-культурного товариства в цьому процесі. Доведено, що особливістю культурного життя українців була значна різноманітність форм його реалізації: організація літературних зустрічей, вечорниць, народних святкувань, танцювальних вечорів, фестивалів, діяльність художніх колективів, аматорських артистичних груп. Підкреслюється, що відкриття декількох навчальних закладів з українською мовою викладання, запровадження української мови як додаткового предмета в низці польських шкіл, організація пунктів вивчення рідної мови, навчальних курсів для вчителів української мови, громадських бібліотек були основними досягненнями української громади в українській освіті та шкільництві. Розглянуто основні тенденції процесів релігійного життя українців у комуністичній Польщі. З'ясовано, що важливим засобом збереження національної ідентичності українців у Польщі було дотримання своєї греко-католицької чи православної віри.