У дисертації уточнено сутність, функції, зміст і структуру культури міжособистісної взаємодії учнів основної школи; конкретизовано критерії (когнітивний, емоційно-ціннісний, діяльнісно-практичний, регулятивно-мотиваційний), показники та охарактеризовано рівні вихованості цього особистісного утворення. Розроблено та експериментально перевірено систему виховання культури міжособистісної взаємодії учнів основної школи у гуртковій діяльності та відображено її у моделі, у якій взаємопов'язані цільовий, змістовий, процесуальний блоки, блок управління, психолого-педагогічні умови (опора на особистісні цінності, пізнавальні інтереси школярів та туристські традиції гуртка; максимальне використання виховних можливостей позаурочної (гурткової) діяльності для безпосередньої комунікації між учнями; доцільне поєднання традиційних та інноваційних організаційних форм і методів суспільно активної діяльності гуртківців), діагностичний інструментарій та результат. Визначено інтерактивні форми (туристський гурток, спецкурс, факультатив, методичний семінар для вчителів, педагогічний практикум для батьків, туристичні походи, екскурсії) та методи і прийоми роботи (стимулювання пізнавального інтересу, педагогічна вимога, саморегуляція, бесіда, спостереження, аналіз ситуації), орієнтовані на групові комунікативні взаємовідносини. Ключові слова: туристсько-краєзнавча діяльність, учні основної школи, культура міжособистісної взаємодії, структурно-функціональна модель, система виховання культури міжособистісної взаємодії.