Обґрунтовано важливість соціально-педагогічної проблеми формування особистості як члена громадянського суспільства в контексті історичного досвіду та соціально-політичних і педагогічних традицій. Встановлено, що впродовж XX ст. ці ідеї втрачали провідні позиції у політичній думці. Лише наприкінці 80-х років XX ст. кардинальні політичні зміни в Східної та Центральній Європі повернули ідею громадянського суспільства у сферу теоретичних міркувань та громадського життя. Для західноєвропейських демократій ця проблема набула особливої актуальності згодом в умовах об'єднаної Європи.