У дисертації здійснено теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричну перевірку взаємозв'язку компонентів самоставлення з емоційними властивостями особистості залежно від її творчих проявів. Проаналізовано психологічні концепції та підходи до розгляду поняття самоставлення, механізмів його формування. Доведено, що, виступаючи стійким особистісним утворенням, самоставлення має спільний проблемний аспект з емоційними властивостями особистості та її творчими проявами, який стосується їх співвідношення, природи взаємодії та необхідності і доцільності поєднання в одному ланцюгу творення та самотворення особистості як суб'єкта взаємодії зі світом. Виокремлено типи взаємозв'язку компонентів самоставлення з емоційними властивостями особистості залежно від її творчих проявів: "Гнівливо-аутосимпатичний", "Самоповажно-боязливий", "Радісно-аутосимпатичний", "Аутосимпатично-радісно-боязливий", "Аутосимпатично-радісно-гнівливий", "Радісно-самоповажний", які відрізняються ієрархією представлених складових та їх взаємозв'язком.