У дипломній роботі досліджено актуальну для практики мистецької освіти проблему вивчення традицій національного скрипкового виконавства, як сольного, так і ансамблевого. Проаналізовано значний масив мистецтвознавчої літератури з метою висвітлення основних етапів розвитку скрипкового виконавства. Увагу зосереджено на розвитку скрипкових шкіл України: київської, одеської і, окремо, львівської. Ретроспективний огляд ілюструється короткими представленнями персоналій видатних виконавців. Практичною новизною роботи є розробка ряду уроків-бесід, присвячених історії вдосконалення інструменту, видатним виконавцям-скрипалям. Результати дослідження можуть використовуватися у практиці музичного виховання учнів як музичних, так і загальноосвітніх навчальних закладів. Ключові слова: скрипкове мистецтво, виконавські школи, форми скрипкового виконавства, мистецька освіта.