У дипломній роботі розглядається творчість Проспера Меріме як засновника реалістичної новели у французькій літературі 19 століття, зокрема дається загальна характеристика французької реалістичної літератури, досліджується формування Меріме-письменника та його зв'язки з Україною, а також аналізуються художні особливості "екзотичних" новел збірки "Мозаїка": "Матео Фальконе", "Таманго", "Кармен", Джуман", "Блакитна кімната" та "Локіс". Ключові слова : новела, реалістична новела, Меріме, категорії високого, героїчного та ницого в літературі.