У роботі досліджуються особливості жанрової структури повістевої прози Івана Багряного в літературному дискурсі української еміграції 50-70-х років ХХ століття, зокрема повісті "Огненне коло" і повісті-вертепу "Розгром", окреслюються їх жанрово-стильові ознаки крізь призму екзистенціалізму як світоглядної домінанти митця. Аналізується візійний світ героя у повісті "Огненне коло", визначається модель "герой-антигерой" у її сюжетно-композиційній структурі. Обґрунтовується жанровий синкретизм у повісті-вертепі "Розгром", зумовлений специфікою авторського світомислення й особливостями складної композиції твору. Ключові слова : дискурс, екзистенціалізм, жанр, композиція, неоромантизм, повість, синкретизм, стиль.