Робота складається із вступу, чотирьох розділів та висновків. Перший розділ розгядає макрополе модальності. Різноманітність й різнорідність мовних засобів вираження модальності, які визначались як модальні призвели до інтерпретацій модальності рядом європейських вчених тільки як семантичного компонента. Другий розділ присвячений безпосередньо модальним дієслівам. Розрізняється первинна та вторинна модальність, кожна з яких вирізняється власною специфікою, а тому потребує диференційованого підходу в аналізі. Третій і четвертий розділи - практичні і присвячені дослідженню особливостей вживання модальних дієслів "m?ssen" та "sollen" у німецькій мові та збереження їх ролі в українських перекладах, зокрема проаналізовано найважливіші фактори, що впливають на характер перекладу, такі як: тип модальності, форма підмету та його значення, належність речення до певного класу , характер емоцій, висловлених у реченні, роль речення з модальним дієсловом серед інших речень в організації комунікативної єдності, спосіб взаємодії речень з модальними дієсловами одне з одним, характер складності синтаксичної будови, що має власні моделі та закономірності. Ключові слова: mussen, sollen, модальні дієслова, "модальність логічна" та "модальність лінґвістична", модальність об'єктивна, модальність суб'єктивна.