Робота складається із вступу, трьох розділів та висновків. У вступі обґрунтовується актуальність дослідження, визначено мету й завдання роботи, охарактеризовано матеріал дослідження, сформульовано наукову новизну. У першому розділі розглянуто загальнотеоретичні питання, а саме значення слова, структура значення слова, поняття "семема" і "сема", розмежування омонімії та полісемії, полісемія і загальне значення слова, проблема контекстуального та мовного значень, полісемія як мовне явище з ієрархією. У другому розділі обґрунтовано вибір словника, на матеріалі якого здійснено дослідження, розглянуто статистичні методи, які використовуються в роботі, впроваджено поняття, якими оперуються для інтерпретації отриманих результатів. У третьому розділі здійснено аналіз полісемії іменників, розглянуто кількість значень і семантичний статус іменника, кількість значень і стилістичний статус іменника, семантично-стилістичні характеристики іменників, багатозначність та морфологічний статус іменника, співвідношення полісемічних показників і частота вживання іменників німецької мови у тексті, співвідношення між кількістю значень слова і кількістю слів з таким значенням у словнику мовних значень на рівні langue, статистичні дослідження полісемії. У загальних висновках підсумовано проведене дослідження і здійснено порівняльний аналіз даних про основні параметри полісемії іменника. До роботи додається список джерел. Ключові слова: синонімія, омонімія, полісемія, іменник, прикметник, значення слова, сема, семема, семантичний статус слова.