У роботі здійснено комплексне дослідження земельного законодавства українських земель у складі Російської імперії (друга половина ХІХ ст.). Простежено етапи формування законів, що регулювали землеволодіння та проаналізовано його значення для остаточного утвердження капіталістичних відносин у сільському господарстві. Охарактеризовано особливості правового статусу привілейованих і непривілейованих станів та його значення для організації сільськогосподарського виробництва у другій половині ХІХ ст., виявлено значення центральної та місцевої державної адміністрації у підготовці найважливіших законодавчих актів та закономірності в розвитку законодавства Російської імперії стосовно землекористування та землеволодіння. Ключові слова: законодавство, землеволодіння, землекористування, Російська імперія, адміністрація, губернатор.