На основі досягнень сучасної історичної науки розкрито політичне становище та соціально-економічний розвиток одного з історичних регіонів України - Слобожанщини, виділено причини та особливості заселення його території. Проаналізовано утворення слобід, формування полків та організацію їх влади, управління, проведено аналіз статусу Слобідської України у складі Російської імперії. Звернено увагу на політичний устрій краю, структуру державного апарату, взаємовідносини між місцевою владою та центральним урядом. Досліджено поетапний наступ царської влади та поступову втрату автономії полками, а також остаточну ліквідації полково-сотенного устрою краю Катериною ІІ. Марцинишена А.С. Постать Богдана Хмельницького в українській історичній думці другої половини XVII - початку ХІХ ст. ст. У дипломній роботі здійснено комплексне дослідження історичних поглядів провідних українських істориків стосовно особи Богдана Хмельницького протягом XVII-XX ст. Простежено ґенезу процесу вивчення доби Хмельниччини та уявлень про Богдана Хмельницького в українській історичній думці зазначеного періоду. Розглянуто джерела історичних поглядів науковців стосовно постаті українського гетьмана Хмельницького. Охарактеризовано особливості інтерпретації істориками - козацькими літописцями, романтиками, народниками та державниками ключових моментів національно-визвольної боротьби Богдана Хмельницького. Досліджено внесок історико-наукової спадщини українських дослідників у вивчення постаті Б. Хмельницького та його доби. Визначено роль провідних українських істориків в дослідження козацької революції середини XVII ст. Ключові слова: Слобідська Україна, автономія, інтеграція, займанщина, полковий устрій Ключові слова: Друга Річ Посполита, Юзеф Пілсудський, "санація", міжвоєнний період, національно-державне відродження.