У роботі розкрито особливості впровадження державної політики стосовно дітей, зокрема, в соціальній, моральній, навчально-виховній, культурній сферах. Особливу увагу зосереджено на проблемах соціально-правової захищеності дітей в Україні (90-ті рр. ХХ ст. - початок ХХІ ст.), дотримання прав найбільш уразливих соціальних категорій: дітей-сиріт, дітей, що залишилися без батьківського піклування, дітей з функціональними обмеженнями, бездоглядних та безпритульних дітей. Акцентовано увагу на основних формах та методах, які використовують дитячі громадські організації в Україні . Охарактеризовано основні напрями діяльності дитячих об'єднань. Ключові слова: діти, дитинство, державна політика, дитячі громадські організації, соціально-правовий захист.