У дипломній роботі досліджується і аналізується онімна лексика, зокрема стилістичні і функціональні особливості різних розрядів онімів у романі "Музей покинутих секретів", та розкривається функціональне навантаження власних назв у мові твору. Найбільше у романі вживаються антропоніми. На другому місці за частотністю стоять топоніми. Але важливе місце відводиться й іншим ономастичним розрядам, які сприяють ефекту достовірності, чітко окреслюють контури персонажів і план зображуваного. Ключові слова : онім, онімна лексика, літературна ономастика, ономастичний простір, антропонім, топонім.