У магістерсткій роботі на широкому фактичному матеріалі творів Тодося Осьмачки висвітлюється художній дискурс творів письменника, який розвивався в стильовій течії поетики символізму, хоча в його творах є сліди імпресіонізму, експресіонізму і сюрреалістичні вкраплення. З'ясовується семантика символів українського фольклору та їх інтерпретація Т.Осьмачкою. Досліджуються архетипи Правди і Кривди в художньому світі творів письменника. Докладно розглядається рецепція творів Т.Осьмачки, символізм і символіка крізь призму літературно-теоретичного дискурсу. Особлива увага приділяється пафосу творів та своєрідності художнього мислення автора повістей та поезій. У цьому контексті докладно аналізуються семантичне наповнення "розп'ятої людини" та полісемантичний образ України в художньому світі письменника. Ключові слова : дискурс, лірика, ліричний суб'єкт, символ, символізм, експресіонізм, імпресіонізм, повість, образ, архетип.