У роботі досліджується творчий доробок поетів Нью-Йоркської групи, які заявили про себе у 50-х роках у мистецькому дискурсі української діаспори США, аналізуються філософський, історіософський аспекти їх поезії, її міфоритуальні форми, що визначають неомодерністський стиль письма митців Нью-Йоркської групи, а також риси екзистенціалізму як філософсько-естетичної домінанти поетичних текстів. Осмислюється новаторський характер лірики Б. Бойчука, О. Зуєвського, Р. Бабовала, який знайшов вираження у ряді ознак: функціонально-естетичній трансформації традиційно-поетичних елементів, авангардній руйнації строфіки і римування, переосмисленні фольклорних джерел, домінуванні сюрреалістичних і символістських образів, руйнуванні гармонії людини і світу, трансформації міфопоетичних моделей, психологізації і філософізмі. Ключові слова : авангардизм, герметизм, дискурс, екзистенціалізм, метафора, міф, неомодернізм, сюрреалізм.