У магістерській роботі досліджується романне мислення Бориса Харчука. На прикладі його романів "Волинь", "Майдан", "Межі та безмежжя" та "Кревняки" показана еволюція творчості, форми і засоби художнього вираження світоглядної платформи автора, з'ясовані психологічні витоки аналітично-філософського реалізму. Особлива увага зосереджена на аналізі прийомів, які дозволяли письменнику в умовах ідеологічного тиску творити правдивий епос Волинського краю,піднімати складні національні проблеми (збереження роду і нації, деградації особистості під впливом суспільства,наближення гуманітарної катастрофи, визвольних змагань). При аналізі враховані різні редакції означених романів автора. Ключові слова : соцреалізм, реалізм, роман, система образів, композиція, образи-символи, еволюція, лірико-аналітичний, епопея, епічне мислення.