У дипломній роботі здійснено аналіз виразних особливостей українського декоративно-прикладного мистецтва з точки зору його граматичних та семантичних засобів, розглянуто доцільність і можливість засвоєння стилізації учнями початкової школи. З'ясовано, що декоративно-прикладне мистецтво України є феноменальним виразником культури народу. Опанування цим видом візуального мистецтва потребує одночасно перебувати у трьох світах або вимірах культури - бути захопленим видом народного мистецтва, навчитися пізнавати його образну природу і, водночас, засвоїти засоби вираження українського декоративно-прикладного мистецтва. Усвідомлення декоративного мистецтва, його характерних ознак передбачає усвідомлення традиції та образності. Особливе значення відводиться стилізації як виразнику художнього образу, важливого засобу побудови орнаментальних та візерункових композицій, створення нових форм декоративних речей. Установлено, що стилізація форм навколишнього світу має власні прийоми та етапи, засвоївши які на рівні сприйняття та образотворчості школяр не лише навчиться виконувати образотворчі завдання, але й краще розумітиме мову цього виду мистецтва. Конкретизовано методику вивчення особливостей декоративно-прикладного мистецтва на основі засвоєння прийомів стилізації та апробовано її з учнями 1-4 класів вивчення в процесі вивчення особливостей стилізації. Ключові слова : декоративно-прикладне мистецтво, стилізація, молодший школяр, прийоми та методи роботи.