У дисертації досліджуються особливості функціонально-семантичних, граматичних, лексичних та тендерних характеристик звертання у художньому мовленні персонажів літературних творів українських та французьких письменників. Доведено, що механізми актуалізації звертань в художньому мовленні у двох мовах, які вивчаються, має однаковий характер. Виокремлено найбільш продуктивні моделі функціонування звертань у комунікативному процесі. Визначено структуру функціональночіемантичного поля звертань з урахуванням єдності мовних та позамовних факторів. Систематизовано особливості співвідношення мовленнєвих засобів реалізації звертань (лексико-граматичних, інтонаційних, стилістичних) з їхніми семантичними ознаками. Встановлено, що характер механізму співвіднесеності "зміст-форма" є ідентичним у порівнюваних мовах; найістотніші риси цих механізмів можна кваліфікувати як мовні універсали. Особливу увагу звернено на залежність вибору комунікантами структурно-функціональних типів звертань від тендерної ідентифікації авторів та персонажів художнього твору. З'ясовано, що усі специфічні риси звертань пов'язані з національно-культурними особливостями двох народів та їхніх мов.