У дисертації досліджено ціннісні орієнтації турецьких та українських працівників фармфірм і встановлено відмінності та культурні особливості структури ціннісних орієнтацій працівників. Встановлено, що турецькі працівники надають перевагу цінностям самовираження: пізнання, творчість/розвиток та свободи: незалежність, впевненість у собі й орієнтовані на колективну сферу взаємин: колектив, громада і соціальну взаємодію: рівність між людьми, щастя інших, суспільна активність, чуйність, а українські працівники - цінностям виживання: матеріально забезпечене життя, цікава робота, суспільне визнання та мають орієнтацію на особистішу сферу взаємин: кохання, вірність, щасливе сімейне життя. У процесі дослідження з'ясовано, що українці та турки бачать себе досить подібно, а саме: орієнтованими на групу, скерованими на взаємодію і схильними до колективізму. Виявлено, що ключовою ознакою турецької культури є її висококонтекстуальність та колективізм, а української - інтровертованість. У крос-культурному ціннісному просторі для українських працівників найважливішою цінністю виявилася доброта, мотиваційна ціль якої - благополуччя людей, з якими індивід перебуває в особистих взаєминах, а для турецьких працівників - універсалізм (ширше поняття доброти), мотиваційна ціль якої -розуміння, терпимість, захист благополуччя всіх людей і природи, отже, спільним для обох культур мотиваційним типом цінностей є доброта.