Дана робота присвячена реконструкції вчення про людину у політичному контексті у філософській думці видатного представника Шартрської школи (XII ст.) Йоана Солсберійського. У ході історико-філософського дослідження, що спирається на методи історико-філософської персонології, порівняльного аналізу, історико-філософської реконструкції та інші, здійснено комплексну реконструкцію антропологічної проблематики у філософії Йоана. Через антропологічну проблематику інтерпретовано етичні та політичні погляди середньовічного мислителя, оцінено його методологічні та логічні ідеї, зокрема, тлумачення ним проблеми універсалій, співвідношення одиничного і загального. Висвітлено особливості філософування Йоана Солсберійського, виявлено історико-культурний контекст, в якому відбувалося його становлення як мислителя. Визначено ключові концепти філософської думки ученого. Зокрема, доведено, що ідея "сингулярного" становить наріжну ідеєю філософії Йоана Солсберійського, яка об'єднує різні виміри його філософування і есплікується в політичній антропології у понятті "свобода" (libertas) та "суб'єкт-дієвець". Показано, що, за Йоаном, те, "чим людина є", складається не лише із природних та конвенційних якостей, але залежить від обставин у яких вони реалізуються. Таким чином, людина виступає суб'єктом-дієвцем, який формує себе. Доведено, що Йоанн Солсберійський був політичним філософом-новатором, який попри "несистемність" свого вчення, заклав основи європейської політичної філософії, що отримали згодом розвиток у інших авторів.