У дисертації на основі залучення в обіг значного масиву архівних документів, вивчення й осмислення з урахуванням сучасної методології опублікованих джерел і наукової літератури, комплексно і всебічно досліджено військову політику Російської імперії на Правобережній Україні у 1792-1874 pp. Розкрито роль та функції військової присутності як базового складника інтеграційної політики Російської імперії, відстежено її вплив на управлінський сектор, економічні відносини і соціально-побутовий устрій мешканців, результативність при розв'язанні політичних і суспільних завдань. Проаналізовано характерні риси, складові та особливості військової політики Російської імперії на Правобережній Україні, заходи, з допомогою яких ця політика втілювалася у життя. Доведено, що намагання царизму інтегрувати Правобережжя у загальноімперську структуру стимулювало активне нарощування адміністративно-військової складової, розширення сфер її впливу, систематичне вдосконалення нормативно-правової бази, посилення юридичної, управлінської, фінансової залежності українських губерній від імперського центру. Досліджено основні військово-політичні й соціально-економічні тенденції пов'язані з уніфікацією податкових зобов'язань і поширенням на населення Правобережжя комплексу військових повинностей. Відтворено систему їх запровадження та специфіку виконання, досліджено загальні риси та місцеві особливості. Проаналізовано вплив значної військової присутності на суспільно-політичний уклад, повсякденне життя мешканців Правобережної України, з'ясовано негативні наслідки військово-цивільної взаємодії, що породили фінансову, господарську й матеріальну нестабільність, демографічні проблеми, конфліктність, загострення психо-емоційного становища населення. Ключові слова: Правобережна Україна, військова політика, Російська імперія, військові повинності, рекрутчина, військові підрозділи.