У дисертації проаналізовано стан розробленості проблеми з теорії та практики самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів, форми, методи, засоби її формування у системі підвищення кваліфікації. Уточнено сутність понять самоосвіта", "самоосвітня компетентність учителів початкових класів", "міжкурсовий період підвищення кваліфікації", вдосконалено форми та методи самоосвітньої діяльності вчителів початкових класів, дістав подальшого розвитку зміст самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. Розроблено модель розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації та науково обгрунтовано основні її структурні компоненти: визначено мету, теоретичні основи, етапи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів (діагностичний, організаційний, діяльнісний, рефлексивний), умови здійснення самоосвіти, моніторинг і результати (позитивна динаміка переходу на вищий рівень самоосвітньої компетентності та ступінь прояву спрямованої самоорганізації вчителів початкових класів). Запропоновано кваліметричний інструментарій оцінювання рівня розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів; розроблено та експериментально перевірено технологію його застосування. Сформульовано методичні рекомендації, в яких розкрита сутність і процедура застосування системи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів у міжкурсовий період підвищення кваліфікації. В межах дослідження запропоновано спецкурс "Теоретичні та методичні основи розвитку самоосвітньої компетентності вчителів початкових класів".