Дисертація є комплексним дослідженням процесів становлення та розвитку професійної освіти на Херсонщині у другій половині XIX ст. - на початку 1920-х років. На підставі аналізу наукових праць вітчизняних і закордонних учених та використаної документальної бази (архівні матеріали, збірники документів, довідники, мемуари, періодика) автор прийшов до висновку, що професійна освіта на Херсонщині розвивалася під впливом реформ, які сприяли розвитку капіталістичних відносин після відміни у 1861 році кріпацтва. Разом із тим, місцеві особливості значно вплинули на структуру професійних освітніх закладів. Регіон відігравав помітну роль у внутрішній та зовнішній торгівлі. Тому першочергового значення набув розвиток сільськогосподарської і морської освіти. Окрім того, вагоме місце мали навчальні заклади, які готували вчителів початкових класів, фельдшерів та надавали комерційну освіту. Навички ремісничої підготовки прищеплювалися учням початкових класів. На Херсонщині сформувалася плеяда педагогів-практиків і організаторів професійної освіти, таких як М.К. Калагеоргі, Є.Г. Котельников, А.О. Ніколаєв, Є.Л. Рекало, Ф.Д. Рубін, Б.О. Бонч-Осеповський, Е.А. Монтвілло, М.Ф. Бунаков, що здійснили суттєвий внесок у розвиток професійної освіти. На початку 1920-х pp. завершуючи цикл свого розвитку, професійна освіта Херсонщини дорадянського періоду мала базу, якою нова влада на перших порах могла скористатися в повному обсязі.