Дисертацію присвячено проблемі підготовки вчителя до забезпечення наступності навчання дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку. Проведено історико-критичний аналіз її зародження в теорії і практиці вітчизняної дошкільної, початкової і педагогічної освіти. Уточнено дефініції "наступність навчання", "готовність вчителя до забезпечення наступності навчання дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку". Схарактеризовано організаційно-педагогічні умови досягнення наступності навчання між дошкільною і початковою освітою. Визначено особливості професійної підготовки й структуру готовності вчителя до забезпечення наступності навчання дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку. Розроблено, обгрунтовано й експериментально превірено ефективність методики підготовки вчителя до забезпечення наступності навчання дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку в педагогічному ВНЗ.