Досліджено парламентську діяльність Юліана Романчука - одного з політичних лідерів українців у Східній Галичині в кінці XIX - на початку XX ст. -в контексті тогочасних завдань українського національного руху, міжнаціональних відносин, взаємозв'язків між політичною елітою та суспільством на етапі демократизації державного устрою й залучення широких верств населення до політичної діяльності, а також - у період Першої світової війни і визвольних змагань. Діяльність Ю. Романчука в Галицькому сеймі та Віденському парламенті а також українських національно-культурних і політичних інституціях розглядається як реалізація єдиної програми, скерованої на здобуття української державності. Складнощі, що поставали перед тогочасними українськими політиками, представлені з урахуванням суб'єктивного чинника міжособистісних непорозумінь і конкуренції, завдяки якій зосередження в руках Ю. Романчука вагомих керівних повноважень перебувало під жорстким суспільним контролем. Політична кар'єра Ю. Романчука трактується як назагал типова для нового покоління української світської інтелігенції, що на межі ХІХ-ХХ ст. обійняла в Східній Галичині керівництво українським національним рухом.