У дисертації уточнено визначення проксеміки з позицій синергетичного підходу; ідентифіковано функціональний статус невербального компонента комунікації "проксемні дії"; виявлено корпус англомовних номінацій на позначення проксемної поведінки та розкрито їхні семантичні особливості; з'ясовано дейктичну локативну сутність проксемних дій комунікантів; встановлено типи речень із локативною семантикою в сучасній англійській мові; виокремлено стратегічно-тактичний репертуар проксемної поведінки мовців у термінах теорії мовленнєвої акомодації; визначено роль проксемних дейктиків в англомовному художньому дискурсі в прагматичному ракурсі.