У дисертації здійснено філософську рефлексію феномену інтелігентності, що дало можливість підійти до розуміння та обґрунтування даного феномену у контексті відображення загальних тенденцій розвитку людства, з позицій цілісного розуміння сутності людини. Інтелігентність є соціально обумовленою якістю людини, яка пов'язана із особливим світосприйняттям людини, ставленням до роду, людства як до самої себе, за якого духовне та чуттєве проявляються виключно в об'єктивному світі. Доведено, що формування інтелігентності у кожному окремому суб'єкті знаходиться у прямій залежності від соціального середовища та процесів у суспільстві, етапу історичного розвитку, на якому знаходиться людство, а також від міри залучення людини до загальнолюдського досвіду, індивідуальної системи цінностей. Інтелігентність є взаємообумовленою єдністю ідеалу, суб'єктивної системи цінностей та творчої діяльності суб'єкта. Дослідження феномену інтелігентності дозволило обгрунтувати положення про те, що основою модернізації сучасної соціальної української реальності, - та дійсності, - на засадах дійсного гуманізму виступає саме інтелігенція. Основні теоретичні положення та висновки мають методологічне значення для розвитку наукових досліджень з соціально-філософської проблематики, а також у можливості використання отриманих висновків для подальшого розвитку соціальної філософії шляхом збагачення категоріального апарату та дослідницького інструментарію.