В дисертаційному дослідженні розкрито зміст феномену довіри в системі взаємин "лікар - пацієнт", який розглядається у двох аспектах. По-перше, як інституціональна довіра, тобто ставлення особистості до соціальних ролей "лікар" і "пацієнт"; загальна установка на довіру до представників цих соціальних ролей та інституту охорони здоров'я в цілому (у пацієнтів). По-друге, як специфічна форма міжособистісної довіри, що складається під час лікувально-реабілітаційного процесу між хворими та медичними спеціалістами і має певні рівневі та змістовні характеристики. Створено та психометрично обгрунтовано 4 нові психодіагностичні методики, спрямовані на оцінку довіри та інших параметрів взаємин "лікар -пацієнт". Визначено структуру довіри в системі "лікар - хворий", виділено критерії діагностики її рівня та типу. Встановлено основні типи довіри у медичних спеціалістів і пацієнтів з неврологічними та психічними захворюваннями. Досліджено психологічні чинники формування довіри між лікарем та хворим. Визначено структуру терапевтичного альянсу, яка включає змістовні та динамічні компоненти. Виявлено зв'язок між особливостями довіри та формами рольових позицій лікарів і пацієнтів.