У дисертації досліджуються методолого-теоретичні та організаційно-практичні проблеми психологічного моделювання системи освіти в полікультурному регіоні. На основі критичного аналізу та розвитку існуючих підходів, обгрунтований новій підхід до системного психологічного моделювання, яке розуміється, по-перше, як специфічний метод взаємодії людини з природним, предметним і соціальним світом; по-друге, як системний метод дослідження і побудови моделей у тому або іншому часовому модусі: рефлексивне, трендове та трансформаційне моделювання; по-третє, як сукупність психічного та психологічного моделювання в комбінованій системі: "особистість-особистість-освітня система-програма". Представлено концепцію системного психологічного моделювання освітнього простору полікультурного регіону з метою формування полікультурної особистісті та розроблено її структурно-функціональна модель і відповідні методики, що дозволяють відстежувати динаміку формування характеристик полікультурності. Подано результати комплексного дослідження соціокультурного й освітнього простору полікультурного регіону (на прикладі Криму). Розроблено критеріальну систему й діагностичний інструментарій для психологічного моніторингу успішності програми полікультурної освіти "Культура добросусідства": формування соціальної компетентності, високого рівня толерантності, оптимізація співвідношення ідентичностей. Створено системну модель професійної компетентності педагогів.