Дисертація присвячена проблемі формування комунікативної взаємодії курсантів вищих військових навчальних закладів у первинній професійній підготовці як важливій складовій удосконалення системи навчання і виховання майбутніх офіцерів Збройних Сил України, формування комунікативно сприятливого навчально-виховного середовища, мобілізації курсантів із перших кроків навчання на оволодіння своїм фахом, модернізації роботи командирів та науково-педагогічних працівників військового вишу, наповнення їх практичної діяльності педагогічним змістом. Проведений теоретичний аналіз праць вітчизняних і зарубіжних учених із досліджуваної проблеми, розкрита сутність та специфіка міжособистісного спілкування, викладені педагогічно-правові засади забезпечення комунікативної взаємодії курсантів. На основі визначених критеріїв та показників обґрунтовані етапи формування комунікативної взаємодії курсантів військових вишів у первинній професійній підготовці. Розкрито й науково уточнено зміст понять: "первинна професійна підготовка", "комунікативна взаємодія" та "комунікативно сприятливе навчально-виховне середовище". У дисертації відпрацьовані педагогічні технології забезпечення ефективності комунікативної взаємодії "курсант-курсант", "командир-курсант", "викладач-курсант", що стало основою програми формування комунікативної взаємодії курсантів у первинній професійній підготовці.