У дисертації на основі залучення широкого кола історичних джерел та наукової літератури досліджено організацію управління Волинською губернією наприкінці XVIII - 60-ті pp. XIX ст. Визначено зміни адміністративно-територіальної системи на територіях, набутих Російською імперією в результаті другого і третього поділів Речі Посполитої, а також становлення губернської моделі управління внаслідок відмови від військового та напіввійськового керівництва. Доведено, що створення Волинської губернії і запровадження губернського управління здійснювалося за внутрішньою російською моделлю без врахування відмінностей в управлінні попередньої держави. Однак спротив шляхти змусив верховну владу імперії вдосконалити мережу адміністративних установ, змінити їх структуру та чисельний склад. Проаналізовано еволюцію інституту волинського губернатора, зумовлену політичними, соціальними та етнічними особливостями регіону, які впливати на характер влади губернських установ та їх повноваження. Проаналізовано особовий склад волинських губернаторів, визначено основні критерії призначення на посади. З'ясовано чисельність і соціальне становище чиновників та канцелярських службовців адміністративних установ Волинської губернії у порівнянні з внутрішніми губерніями російської держави. Виявлено стимулюючі засоби, які застосовувала верховна влада для удосконалення державної служби та розширення її соціальної бази.