Дисертаційне дослідження присвячене вивченню особливостей побудови стратегій самореалізації студентів з інвалідністю в умовах професійної підготовки у вищому навчальному закладі. У роботі проаналізовано стан досліджуваної проблеми в науковій літературі, розкрито різні теоретичні підходи до розуміння поняття "стратегія самореалізації", з'ясовано сутність психологічного феномену, обгрунтовано теоретичні засади побудови стратегій самореалізації-інвалідів. Розроблено структуру стратегії самореалізації, що відображає складну динамічну систему взаємопов'язаних і взаємодоповнюючих компонентів (інформаційно-пізнавальний, потребнісно-мотиваційний, ціннісно-смисловий, емоційно-оцінковий, операційно-діяльнісний). За результатами емпіричного дослідження виділено та охарактеризовано чотири типи домінуючих стратегій самореалізації студентів-інвалідів (стратегія адекватної компенсації, стратегія гіперкомпенсації, стратегія псевдокомпенсації та стратегія гіпокомпенсації). Визначено домінуючі чинники та психологічні умови, необхідні для формування ефективної стратегії самореалізації особистості. Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено ефективність програми психологічної підтримки самореалізації студентів з інвалідністю, що дозволяє рекомендувати її для застосування у практиці вузівського навчання як один із цілеспрямованих шляхів оптимізації побудови стратегії самореалізації студентів-інвалідів.