Дисертація присвячена історико-педагогічному аналізу теорії і практики пластового виховання на західноукраїнських землях у першій третині XX ст. У роботі з'ясовано науково-методологічні проблеми вивчення українського скаутингу та стан дослідження в різнопрофільній, зокрема історико-педагогічній, літературі. Висвітлено організаційно-ідеологічне становлення українського скаутського руху в західному регіоні України. Виокремлено його п'ять етапів. З'ясовано зміст, методи, моделі пластового виховання. Схарактеризовано такі основні елементи системи виховання українського скаутингу, як підготовка до складання "проб" і фахових "умілостей" та розвиток пластового мандрівництва й таборування. Висвітлено основні форми і напрями суспільного виховання пластової молоді: вшанування традицій українського народу; пластове видавництво й періодика; самоосвіта й бібліотечна справа; літературно-мистецька та комерційна і благодійницька діяльність; формування здорового способу життя та ін. Актуалізовано історичний досвід пластового виховання на західноукраїнських землях за досліджуваного періоду в діяльності сучасних дитячих і молодіжних об'єднань. Ключові слова: "Пласт", скаутинг, виховна теорія і практика, молодь, західноукраїнські землі, національне виховання.