Дисертація присвячена ономасіологічному аналізу предикатів "мислення" як способу вербалізації концепту "мислення" в російській, французькій, давньоруській та латинській мовах. Концепт у лінгвістичному плані був визначений як інваріант значень усіх номінатем та їхніх можливих реалізацій, які існують у мові на його позначення, у його макрофункції та як інваріант значення номінатеми на мікрофункційному рівні. Серед інструментів для впорядкування концептів, пропозиційно-фреймове моделювання є найбільш прийнятним для вивчення предикатної лексики (у нашому випадку - дієслів та словосполучень). Під час дослідження за допомогою методу компонентного аналізу були визначені елементарні складники значень мовних одиниць (номінатем) і здійснена класифікація предикатів за блоками та групами. В основу такої когнітивно-ономасіологічної класифікації був покладений один головний чинник - оперування інформацією. Таким чином, у структурі ОК предикатів "мислення" були виокремлені чотири блоки, виділення яких зумовлено констатацією тих фактів, що інформацію можна отримувати ("знати", "звертати увагу"); осмислювати ("мати в думках", "розуміти", "помилятися". "вважати", "мати намір", "уявляти"); створювати ("вигадувати") та зберігати й відтворювати ("пам'ятати"). Значення предиката, являючи собою пропозицію, може бути на структурному (ономасіологічному) рівні репрезентоване низкою семантичних множників, які становлять собою слоти пропозиції й у значенні кожної номінатеми набувають своїх семантичних конкретизаторів. Пропозиційна модель класу, у свою чергу, узагальнює всі можливі пропозиції в межах ономасіологічного класу, сформовані на основі прототипової пропозиції: "суб'єкт" - "предикат" мислення, з урахуванням усіх можливих слотів (семантичних множників), що містяться в значеннях предикатів ОК "мислення". Загальна значеннєва семантико-ономасіологічна модель ОК "мислення" як модель інваріантного значення концепту "мислення" має таку структуру: 8+У+(01)+(Т)+(М)+(Р)+(8г)+(0п)+(К)+(Мсі)+(К)+(Тг)+(О). Діахронічний аналіз засвідчив, що для ОК предикатів "мислення" характерними є такі зміни значеннєвих формул, як історична тотожність формул (збереження формули), утрата номінатем, поява нових номінатем, зміна формули в межах ОК (вихід за межі групи), зміна формули в межах мови (вихід за межі ОК "мислення"та перехід до ОК "мислення" з інших ономасіологічних класів). Порівняльний і квантитативний аналіз продемонстрував, що, незважаючи на наявність низки відмінностей у номінатемному та значеннєвому складі груп ОК "мислення", моделі побудови ОК, його структурації та його розвитку, у процесі історичної еволюції номінатем є універсальними для досліджуваних чотирьох мов.