Особливістю ідіостилю поета-художника С. Гординського є індивідуалізований характер новотворів, поетизація тропів та інших лексичних засобів мови, використання традиційних і створення авторських знаків національної культури та символів, самобутність авторського словника та синкретичність словесно-колірних лексико-семантичних утворень. Диференціація творчого життя поета на словесно-поетичну та зображувально-малярську діяльність зумовило особливість мовнопоетичних засобів відображення дійсності, які спираються на словесно-колірну перцепцію, поетико-малярське сприймання предметів, подій та явищ навколишнього світу. Мова письменника є рецептивно-медіативною: події та явища особистого, літературно-мистецького та суспільного життя під його пером трансформуються в самобутні мовобрази, яскраво позначені індивідуальним світосприйняттям і світорозумінням, позицією українського митця в світі як носія самобутньої етнокультури, усвідомленням мети й завдань мовнопоетичної діяльності в умовах еміграції. Мовлення поета С. Гординського - дієво-іманентне. У цьому сенсі ідіостиль поета - це власне поет. Результати вивчення індивідуального стилю С. Гординського дають підстави вважати цього поета-художника гідним репрезентантом української поезії та малярства на еміграції та новатором мовного барвопозначення у вітчизняній літературі XX сторіччя.