Дисертація присвячена комплексному аналізу особливостей функціонування і адаптації абревіатур-англіцизмів сучасних китайської і української мов ЗМІ. Під абревіатурою-англіцизмом в роботі розуміється складноскорочене слово, що утворилося від запозиченого словосполучення англійської мови у поєднанні з основою мови-реципієнта або без неї. В сучасній китайській мові під абревіатурою-англіцизмом також розуміється складноскорочена лексична одиниця, що утворена від латинізованої абетки пхінїнь. У роботі комплексно проаналізовано і класифіковано основні структурні типи абревіатур-англіцизмів за принципом графічного оформлення, за принципом наявності або відсутності повної основи, за принципом скорочення. Досліджено дериваційний потенціал складноскорочених англіцизмів. Запропоновано класифікацію абревіатур-англіцизмів за принципом позиційного використання. У дослідженому корпусі лексичних одиниць виділено тематичні групи абревіатур-англіцизмів та виявлено їхню продуктивність вживання. Серед структурних типів і тематичних груп ААК і ААУ виявлено 10 спільних і 12 відмінних типів. Проведено аналіз процесу адаптації на фонетичному, лексико-семантичному, морфологічному і функціонально-стилістичному рівнях. Виділено 7 спільних і 7 відмінних рис. У процесі адаптації до графічної системи виділено трансплантацію і транслітерацію. В українській мові засвідчено функціонування 2 способів, у китайській тільки трансплантації. В процесі адаптації на словотвірному рівні домінує суфіксація в обох досліджуваних мовах. Конверсія продуктивна в китайській мові ЗМІ. На лексико-семантичному рівні переважає вживання АА із запозиченою із англійської мови основою та із основою мови-реципієнта. На функціонально-стилістичному рівні засвідчено зокрема вживання АА як експресивного засобу у грі слів.