Дисертацію присвячено лінгвокультурологічному дослідженню структурно-семантичних особливостей лексичних одиниць, що об'єктивують концепт РЕЛІГІЯ в англійській та українській мовах. На основі розробленої системи критеріїв сформовано корпус мовного матеріалу дослідження. Побудовано модель поняттєвого шару ЛКК РЕЛІГІЯ в зіставлюваних мовах, досліджено семантику мовних засобів, що його вербалізують, описано зміни в їхній семантичній структурі. Виявлено спільні та відмінні риси лексем, що реалізують концепт РЕЛІГІЯ в англійській та українській мовах. У структурі поняттєвого шару досліджуваного концепту виокремлено три взаємопов'язані та взаємозалежні концептуальні сфери: ДУХОВНИЙ СВІТ, ЛЮДИНА, МАТЕРІАЛЬНИЙ СВІТ. Кожна із сфер сформована певною кількістю змістових вузлів, що складаються з кластерів, і відображають інформаційний зміст відповідної сфери. Проаналізовано еволюцію поняття "релігія" в картинах світу досліджуваних мовних спільнот. У результаті проведеної когнітивної інтерпретації результатів опису семантики лексем, що об'єктивують концепт РЕЛІГІЯ, встановлено спільну прототипну основу концепту та виявлено когнітивні ознаки досліджуваного концепту як ментальної одиниці. З'ясовано основні шляхи запозичення лексем, що репрезентують концепт РЕЛІГІЯ в англійській та українській мовах, встановлено продуктивність структурних типів засобів об'єктивації концепту.