Дипломна робота присвячена дослідженню лексико-семантичних та словотвірно-структурних особливостей твірних основ прізвищ Бучаччини. Описано онімну і апелятивну лексику, відображену в основах прізвищ Бучаччини. У цьому аспекті охарактеризовано давньослов'янські та християнські імена і семантику апелятивів, що дає можливість скласти уявлення про репертуар імен та різні класи лексики, що свідчить про споконвічність українців на цій землі, їхню глибинну культуру. Словотвірно-структурний аналіз прізвищ досліджуваного регіону дозволив виділити два способи їх творення: лексико-семантичний та морфологічний. Комплексний аналіз прізвищевої системи Бучаччини засвідчує, що, маючи регіональні особливості, вона функціонує як невід'ємна частина українського антропонімікону. Ключові слова : антропонім, апелятив, лексико-семантичний спосіб, морфологічний спосіб, онім, патронім, прізвище, слов'янське автохтонне особове власне ім'я, топонім.