Дослідження присвячено вивченню впливу новітніх забруднювачів стічних вод фармакологічного препарату ібупрофену, косметичного засобу триклозану та гормону естрону у екологічно реальних концентраціях (100 нг/л, 500 нг/л, 100 нг/л відповідно) на двостулкового молюска Anodonta cygnea та ідентифікації його прояву за умов природного спонтанного забруднення за допомогою молекулярних маркерів стресу і токсичності. Встановлено, що спільними проявами дії чинників є окисне ураження (збільшення вмісту ліпофусцину, окисних модифікацій білку та окиснення глутатіону) та збільшення співвідношення вмісту лактат/піруват у травній залозі. Вплив ібупрофену та триклозану приводить до активації глутатіонтрансферази. Встановлено ксеноестрогенний ефект триклозану та природного забруднення та взаємозв'язок між вмістом металотіонеїну у травній залозі та вітелогенін-подібних білків у гонадах. У молюсків, що зазнавали впливу триклозану, естрону та, особливо, природного забруднення, відзначено ознаки генотоксичності, а естрону та природного забруднення, - ще й проапоптичні зміни. За допомогою багатофакторного аналізу встановлено подібність відповіді у контролі та за дії ібупрофену, за дії естрону та природного забруднення та особливу відповідь за дії триклозану (загальне пригнічення метаболізму). Пропонується оцінювати ефективність очистки стічних вод на основі мінімального набору біомаркерів Anodonta cygnea. Ключові слова: двостулковий молюск, ібупрофен, триклозан, естрон, біомаркери, стрес, гормональні розлади, цитогенотоксичнсть.