Дисертацію присвячено дослідженню особливостей соціально-психологічної дезадаптованості матерів у ставленні до дітей-інвалідів. Робота містить теоретичне обґрунтування, методичні засади та результати емпіричного дослідження з цієї проблематики. У дослідженні уточнено визначення соціально-психологічної дезадаптованості матерів, які виховують дитину з інвалідністю, запропонована модель, визначено фактори, чинники, показники її розвитку. Виділено та досліджено такі компоненти ставлення матерів до дітей-інвалідів, як когнітивний, поведінковий, емоційний та комунікативний. У роботі розроблені та апробовані модель і програма психокорекції соціально-психологічної дезадаптованості матерів дітей-інвалідів, що охоплють комплекс психолого-педагогічних засобів, спрямованих на зниження таких її проявів, як тривожність, депресивність, агресивність, та ін. Реалізація корекційної програми дала позитивні і достовірні результати, що засвідчило можливість її використання для профілактики і корекції соціально-психологічної дезадаптованості їх матерів.