У дипломній роботі здійснено комплексний аналіз ономастичного простору, його наповнення та функціонування у прозових творах Марії Матіос, а саме у таких романах: "Солодка Даруся", "Майже ніколи не навпаки", "Москалиця", "Мама Маріца - дружина Христофора Колумба" та "Щоденник страченої". З'ясовано енциклопедичне смислове навантаження онімів, що з'являються в даному вжиткові і зумовлені контекстом твору. Також визначено характер експресивності власних назв у творах, з'ясовано зв'язок, характер відношень між он імами та їх денотатами. Досліджено, що вибір письменником імені для свого персонажа, як правило, не буває випадковим. Називаючи свого героя тим чи іншим ім'ям, автор вкладає в нього певну оцінку, характеристику. Тим самим він має змогу використати власні імена як додатковий художній засіб для вираження ідейно-естетичного задуму. Ключові слова : антропоніми, топоніми, оніми, хороніми, гідроніми, власні назви.