У дипломній роботі аналізується поетика ранніх романів Володимира Винниченка, основна увага зосереджена на вивченні проблематики роману "Записки Кирпатого Мефістофеля", одного з найбільш художньо значущих творів у доробку письменника. У процесі дослідження вивчаються особливості формування художньо-естетичного мислення Винниченка-романіста, досліджуються основні засоби характеротворення в романістиці автора. Значну увагу зосереджено на семантиці образу Мефістофеля, типологія і генезис якого з'ясовуються в межах трьох контекстуальних площин: світової "дияволіади" кінця ХІХ - першої половини ХХ століття, романістики В.Винниченка 1911-1916 років та ніцшеанських ідей. Ключові слова: роман, поетика, тема, мотив, композиція, персонаж, герой, сюжет, модернізм, художньо-естетичне мислення, експерименталізм, структура твору, вічний образ, категорія гри.