Дисертація присвячена теоретико-експериментальному дослідженню проблеми моделювання інноваційного розвитку навчального середовища гімназії. В роботі здійснено науковий аналіз окресленої проблеми, визначено особливості методу моделювання, основних складових інноваційного розвитку навчального середовища, специфіки створення й функціонування моделі навчального середовища гімназії; уточнено й розкрито сутність і зміст базових понять дослідження, зокрема моделювання інноваційного розвитку навчального середовища гімназії, що полягає в побудові такої моделі, яка передбачає створення в навчальному закладі сприятливих педагогічних умов для інноваційного розвитку навчального середовища. Розроблено модель інноваційного розвитку навчального середовища гімназії, визначено та охарактеризовано блоки (теоретичний, змістово-методичний, результативний), умови (розвиток професійної компетентності вчителів, створення сприятливого психологічного мікроклімату, вибір оптимальних форм і методів розвитку навчального середовища, вдосконалення інноваційного менеджменту) й ознаки інноваційного розвитку навчального середовища (функціональна та просторово-предметна організація, змістово-організаційний компонент, суб'єкт-суб'єктна взаємодія учасників навчально-виховного процесу, соціальна активність, творче самовизначення, компетентність), рівні (адаптивний, творчо-розвивальний, стратегічно-цільовий). Експериментально перевірено методику оцінювання результативності моделювання інноваційного розвитку навчального середовища гімназії за факторно-критеріальними показниками. Визначено та обґрунтовано педагогічні умови впровадження моделі інноваційного розвитку навчального середовища гімназії, охарактеризовано особливості змістово-методичного забезпечення моделювання. Теоретично обґрунтовано й доведено, що моделювання є перспективним методом, за допомогою якого вдосконалюються зміст, форми і методи навчання, створюються сприятливі умови для особистісного та професійного становлення, суб'єкт-суб'єктної взаємодії учасників навчально-виховного процесу.