Дисертація присвячена зіставному дослідженню властивостей та особливостей функціонування кольоропису, світлопису, синестезії як ключових компонентів імпресіоністичного ефекту в пейзажних та портретних описах російських, англійських, австрійських та німецьких письменників кінця XIX - початку XX століття, творчість яких позначено імпресіоністичною тенденцією. У результаті порівняльного дослідження були виявлені та проаналізовані домінантні мовні засоби, за допомогою яких у різних мовах знайшло своє відображення імпресіоністичне світобачення залежно від екстралінгвістичних факторів (національної специфіки розвитку), а також лінгвістичних чинників (належність мови до певного структурного типу). Проаналізовані лексико-семантичні та граматичні механізми посилення виразності художнього слова дають підстави для введення терміна імпресіоністична лінгвістика на позначення формальних особливостей імпресіоністичних описів.