На основі теоретико-екпериментального дослідження розкрито психологічні особливості становлення етичної свідомості на певних етапах онтогенезу, а саме: у старшому дошкільному, молодшому шкільному, підлітковому, юнацькому віці та на етапі ранньої зрілості. За критеріями: а) розвиток морального судження, б) ставлення до авторитету, в) розвиток рефлексії, г) самостійність/ залежність у реалізації потреби в самоктуалізації -виокремлено типи етичної свідомості: невизначений, нормативний, стабілізаційно-ціннісний. Побудовано структурно-функціональну модель феноменології етичної свідомості. Зокрема виокремлено такі складники становлення й розвитку останньої: 1) усвідомлення соціальної норми; 2) переживання суперечності між інтеріоризованим уявленням про соціальну нормативність і ступенем самоактуалізації; 3) рефлексія соціальних, зокрема й моральних, норм; 4) особистісна рефлексія; 5) вибір як рольової моделі одного зі значущих образів ідеального Я; 6) дія на основі моральних норм; 7) усвідомлення соціального схвалення/не-схвалення дії. Повної функціональності ця модель набуває у представників юнацького віку та ранньої зрілості. Формувальні заходи підтвердили гіпотезу про причинно-наслідковий зв'язок між рівнем розвитку рефлексії та типом етичної свідомості.