Дисертацію присвячено дослідженню шкільної драми як невід'ємної складової навчально-виховного процесу у школах України у XVII - XVIII ст. Розглянуто питання становлення й розвитку шкільної драми в Україні XVII - XVIII ст. крізь призму аналізу історико-культурних та просвітницьких рухів досліджуваного періоду. На основі аналізу історіографічних студій виокремлено основні напрями дослідження розвитку шкільної драми в Україні. Установлено, що шкільна драма та шкільний театр в Україні розвивалися в єдиному загальноєвропейському культурно-освітньому просторі, проте на українських землях саме педагогічна складова театру стала важливою ланкою у поширенні драматичного мистецтва у наступні періоди. У дисертації окреслено головні етапи та характерні тенденції розвитку шкільної драми в Україні XVII - XVIII ст.; розкрито зміст, методи, форми організації шкільної драми у начально-виховному процесі в окреслений період; виявлено суспільно-виховний та навчальний потенціали декламацій, діалогів, проповідей, віршування, ораторської прози, що становили собою інтегровану частину як драматичного мистецтва, так і шкільної практики.